Вівторок, 21/05/19, 08:05

Михайлівська публічно-шкільна бібліотека

                                                                                                                                                                 

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Календар
«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
     Маркович Тимофій Іванович народився 25 липня 1925 року в селі Михайлівка у родині Івана та Степанини Маркович. 
     У голодному1932-му,невеличкий на зріст хлопчина на ім’я Тімка (так його звали батьки),пішов до школи,яка на той час знаходилася на обійсті Свириди Фадея та Ганни.У школі навчався шість років,після закінчення якої з старшим братом Василем та сестрою Лідою допомагали батькам у господарці. 
     У 1940 році,будучи підлітком,пішов працювати на дорогу(тепер Київська)трактористом. 
     Почалась війна…У село прийшли німці.Життя ставало нестерпним.Молодий Тимофій залишався біля батьків і продовжував займатися сільським господарством. 
      У березні 1944 року Іван та Степанина провели свого сина в армію.Спочатку хлопець потрапив в Пемзу,потім на фронт в Білорусію.В червні пішов на фронт в Вітебск. В липні,молодий,відважний солдат отримав поранення через яке місяць провів в санроті.А серце все кликало до бою.Згодом повернувся назад в військову частину і пішли до Риги. У вересні Іван отримав друге дуже важке поранення в груди,лікуватися довелося в Москві у воєнному госпіталі  протягом двох місяців.Молодого солдата ні на мить не покидали думки про своїх рідних,які день і ніч чекали про нього звісточки.Писав батькам не всю правду щоб не засмучувати. 
     Після госпіталя попав в Польщу (Бєловосток) у запасний полк.Пробув близько місяця,а потім перевели в восьмий танковий корпус. 
     На початку 1945-го перейшли через Віслу і дійшли до Гданська,там і отримав орден Червоної Зірки. 
     10 квітня 1945 року був нагороджений медаллю за взяття Кінецберга(тепер Калінінград). 
     У травні  потрапив до пн.Германії,де перебував до закінчення війни. У жовтні 1945 року повернувся в  Білорусію,жили в лісі,копали землянки і в них зимували.
     Теплого весняного 1948-го повернувся з війни у своє рідне село. Спочатку було дуже важко адаптуватися,весь час переслідували страшні уривки того страшного,як тепер здається, кіна,жахливі сни приходили щоночі.Але час гоїть рани…Згодом влаштувався трактористом,возив з Сестрятина ліс. 
     У 1951році одружився з Грицайчук Ольгою Романівною,жителькою с. Засів.Виховали двох дітей- Миколу  Тимофійовича(1952 р.н.)та Галину Тимофіївну(1956 р.н.).У цьому ж самому році пішов працювати робітником на залізницю,де пропрацював тридцять п’ять років. 
     З 1985 року перебуває на заслуженому відпочинку і лише іноді переповідає свої  фронтові історії своїй дружині Ользі  з якою вони разом майже шістдесят. 

  

Нагороди:

   *Орден Червоної Зірки

*Орден Великої вітчизняної війни

*Орден  за мужність

    * Медаль за взяття  Кінецберга (10.04.1945)

    *Ювілейні медалі

Архів записів
Радивилівська ЦСПШБ
Козинська ПШБ
Іванівська ПШБ
Теслугівська ПШБ
Крупецька ПШБ
Дружбівська ПШБ
Хотинська ПШБ
Друзі сайту

Статистика
Партнери

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
c.Михайлівка Радивилівського району Рівненської області
Конструктор сайтів - uCoz